залицяльник

залицяльник
-а, ч.
Той, хто залицяється до кого-небудь. || Охочий залицятися до жінок, упадати коло них.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "залицяльник" в других словарях:

  • залицяльник — (чоловік, що залицяється до жінки, дівчини), кавалер; ловелас, зальотник, джиґун, закоханець, бабій, баболюб, бабич, спідничник, волоцюга; дівчачур, дівчур (той, хто захоплюється дівчатами) Пор. спокусник …   Словник синонімів української мови

  • залицяльник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • бабій — я/, ч., розм. 1) Той, хто упадає коло жінок; залицяльник. 2) Про нерішучого, розніженого чоловіка. 3) Женоподібний чоловік …   Український тлумачний словник

  • бахур — а, ч. 1) лайл.Розпусник; залицяльник, полюбовник. 2) зневажл. Позашлюбна дитина; байстрюк. 3) діал. Хлопець; дитина …   Український тлумачний словник

  • закоханець — нця, ч., заст., розм., ірон. Той, хто закохався в кого небудь; залицяльник …   Український тлумачний словник

  • залицяльниця — і. Жін. до залицяльник …   Український тлумачний словник

  • кавалер — а, ч. 1) Чоловік, який розважає жінку в товаристві, супроводить її під час прогулянки тощо. || Той, хто танцює в парі з жінкою. || Залицяльник. 2) розм. Те саме, що парубок. 3) тільки кавале/р. Той, кого нагороджено орденом …   Український тлумачний словник

  • молодятник — а, ч., діал. Залицяльник, джигун …   Український тлумачний словник

  • моргун — а/, ч., розм. 1) Той, хто часто моргає (у 1 знач.). 2) Той, хто залицяється; залицяльник …   Український тлумачний словник

  • селадон — I а, ч., заст. Залицяльник. II а, ч. Вид виробів із сірувато зеленуватим глазуруванням …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»